Главная>>Новости>>Особливості столичного будівництва або безпорадність громади
Среда, 12 Апрель 2017 13:37

Особливості столичного будівництва або безпорадність громади

Будівельні скандали давно стали однією з ознак столичного життя. У різних районах Києва раптово з’являються багатоповерхівки, які порушують не лише архітектурний ландшафт, а й встановлені містобудівні норми. Здається, що ані чиновникам, ані правоохоронцям немає до того діла, і лише громада лишається в авангарді боротьби із недобросовісними забудовниками. На жаль, вона переважно програє в цій війні. Бо лишається безпорадною. Навіть, якщо до неї приєднуються місцеві депутати.

Приклад наведу із власного досвіду. Буслівська, 12 і Новоселицька 23, 25/4 – це адреси, за котрими зводяться новобудови. Фактично йдеться про центр столиці, район Ботанічного саду. Ще 2013 року, договір, на підставі якого, земельна ділянка  була передана забудовнику, викликав активне невдоволення, як з боку мешканців, моїх виборців, так й з мого боку, як депутата Київради. Тож маючи певні повноваження, ми разом почали боротьбу. Тим більш, що мали підстави вірити у власну перемогу. Адже згідно із Генеральним планом, будівництво споруд вище чотирьох поверхів на цій території неможливе, проте забудовник націлився звести чергове «одоробло»  заввишки більше 20 поверхів. За чотири роки я надіслала безліч депутатських звернень, запитів щодо дотримання процедур отримання містобудівних умов та обмежень забудови відповідної земельної ділянки. І в березні 2017 року нас нарешті почули. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві провів позапланову перевірку. Результатом став припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Бо чітко було встановлено - забудовник порушує діючий Генеральний план м. Києва до 2020 року. Тобто ми довели, що двадцять поверхів – це вп’ятеро більше, ніж дозволені чотири. І це - основне порушення під час видачі дозволу на подібне будівництво.

Подписывайтесь на новости «КиевVласть»
 
 

Але чи можна це назвати перемогою громади? За довгі чотири роки ми добилися того, що нам сказали: «Ви праві, були порушення, будувати таку споруду не можна». Але відповідальність за це ніхто нести не буде. Бо було встановлено особу, яка начебто мала відношення до видачі цих документів, але ця людина пішла з життя (не виключно, що саме тому через чотири роки нам так «несподівано» дали відповідь). Проте не це найбільша проблема. Незважаючи на нашу перемогу в юридичній площині, на цій земельній ділянці вже завершується (!) будівництво 23-х поверхового житлового будинку. Зрозуміло, що ніхто розбирати багатоповерхівку вже не стане. А кримінальна відповідальність, до якої має бути притягнутий забудовник, перетвориться, скоріш за все, в адміністративну.

Маємо класичну ситуацію: ми перемогли, але програли. Тож давайте нині хоча б розберемося в тому, чому таке свавілля стало можливим. Безумовно, вся ця ситуація є результатом так званих «реформ», про що ми говорили дуже багато. Тобто ми стикаємося із наслідками дій злочинної влади Януковича, котра забрала функції ДАБІ від органів місцевого самоврядування і централізувала їх на державному рівні. Внаслідок цього, місцеві органи влади вщент втратили контроль над тими процесами, які відбуваються. Сьогодні треба відзначити найголовніше досягнення профільного заступника голови КМДА Спасибка О.В., який домігся передачі функцій ДАБІ місту. І це є одним з найважливіших моментів децентралізації преференцій на користь місцевих громад. Ми не повинні робити помилки, які були допущені в минулому. Ми маємо брати до уваги всі умови, юридичні аспекти, а найголовніше – не нехтувати думкою громадськості!

Не менш важливим є ще один аспект. Нині залишилося майже 2 роки до припинення дії Генерального плану столиці. І зараз, як ніколи актуально, стоїть питання щодо реальної роботи з розробки проекту нового Генплану міста Києва. Цей документ має стати запобіжником хаосу містобудівної політики влади. Адже – під загрозою доля унікального міста Європи!

Чому я розповідаю про цю ситуацію? Тому що вона віддзеркалює  абсурдність подій, які мають місце в усіх районах столиці! Бюрократична машина сприяє, стимулює самовільність забудовника. Саме він, а не громада столиці, сьогодні вирішує – що будувати, де будувати та як будувати! І поки чиновники  відписуватимуться, забудовник побудує те, що ніколи не можна буде розібрати, перенести, знищити.

Іншими словами, бюрократична машина народила самовільне і безвідповідальне ставлення забудовника до міста. Це стало практикою! Байдужість посадовців, які затягнули терміни розгляду звернень мешканців та депутата, призвели до конкретних збитків громади: забудовник, який, порушив юридичні та моральні норми, все ж таки побудував те, про що він мріяв. Тепер він заробить сотні мільйонів доларів, а кияни, як завжди, втратять комфорт та історичну архітектурну спадщину.

Цікаво, що скажуть на це правоохоронні органи? Невже просто обмежаться традиційним: «А що ми можемо зробити?».

Алла Шлапак, кандидат экономических наук, депутат Киевсовета

Джерело

КиевVласть

Последние публикации